|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вступ
Iсторично склалося так, що одна з нових й, у деякому вiдношеннi, найважливiша функцiя уряду полягас в тому, щоб стабiлiзувати економiку, тобто допомагати iй забеспечувати повну зайнятiсть ресурсiв i стабiльний рiвень цiн. Перед вченими-економiстами стоiть завдання глибоко й конкретно вивчати явища i тенденцii у розвитку свiтовоi економiки. Одно з перших мiсць посiдас аналiз iнфляцii та факторiв, що ii обумовлюють.
У процесi розвитку сучасноi змiшаноi економiки ступiнь державного втручання, а у рамках останнього-вибiр адекватноi макроекономiчноi полiтики, що дозволяс запобiгти зростанню iнфляцii та безробiття, мають особливе значення.
Макроекономiчна теорiя дас достатньо чiткi рекомендацii вiдносно умов й наслiдкiв подiбних рiшень.
Жодна з вiдомих нинi ринкових економiчних систем не функцiонус стихiйно. Всi вони являються об’сктами державного регулювання. При цьому напрямок й форми державного втручання змiнюються вiдповiдно до ситуацii, що склалася у економiчнiй системi.
Манiпулювання податками й розмiрами видаткiв бюджету , контроль за цiнами с одними з головних iнструментiв, за допомогою яких уряд може сприяти подоланню безробiття та iнфляцii.
В данiй роботi розглядаються деякi питання, пов’язанi iз стримуванням iнфляцiйних процесiв в економiцi, а саме: питання державного регулювання й контролю за цiнами та антиiнфляцiйного пiдходу до оподаткування. За своiм змiстом робота роздiлена на такi частини: у першому та другому пунктах аналiз зосереджений на механiзмi iнфляцii та на ii наслiдках як у соцiальнiй, так i в економiчнiй сферах; третiй пункт плану присвячено розгляду методiв державного регулювання цiн та стримування iнфляцii за допомогою податковоi системи краiни; в останньому-четвертому пунктi дана характеристика реалiзацii антиiнфляцiйноi полiтики в Украiнi.
1. Суть iнфляцii та ii причини
Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих краiн свiту i с основною проблемою в тих краiнах, що розвиваються. Дамо чiтке визначення цьому економiчному процесу.
Пiд iнфляцiсю, як правило, розумiють будь-яке знецiнення грошовоi одиницi, тобто систематичне зростання цiн незалежно вiд того, якими причинами цей процес викликасться. Це, звичайно, не означас, що пiдвищуються обов’язково всi цiни. Навiть у перiоди досить швидкого зростання iнфляцii деякi цiни можуть залишатися вiдносно стабiльними, а iншi навiть знижуватися.
Бiльш вузьке поняття iнфляцii-систематичне зростання цiн, що викликасться тiльки грошовим фактором (надлишком грошей в оберненнi), с недостатнiм, оскiльки в реальному життi грошовi i негрошовi фактори зростання цiн дуже тiсно пов’язанi i впливають один на одного.
Iнфляцiя виникас в разi, якщо суспiльство намагатиметься витрачати бiльше, нiж дозволяють виробничi потужностi економiки. Коли сукупнi витрати перевищують обсяг продукту при повнiй зайнятостi, вiдбувасться пiдвищення рiвня цiн. Отже, надмiрний обсяг сукупних витрат носить iнфляцiйний характер. У цьому разi уряд зобов’язаний лiквiдувати надлишковi витрати. Вiн може цього досягнути головним чином через скорочення власних видаткiв, а також пiдвищенням податкiв з метою скорочення доходiв приватного сектору.
Рiвень iнфляцii вимiрюсться через iндекс цiн:
(1.1)
де I - iндекс цiн у t-му перiодi.
Зростання iндексу цiн визначас рiвень iнфляцii, а зменшення його- рiвень дефляцii.
За iншою формулою розраховусться темп iнфляцii:
(1.2)
Темп iнфляцii с темпом змiни загального рiвня цiн i показус ступiнь знецiнення грошей.
Процес зменшення темпiв iнфляцii отримав назву дезiнфляцiя.
Протилежним до iнфляцii поняттям с дефляцiя, яка мас мiсце тодi, коли загальний рiвень цiн падас. Дефляцiя траплялася вкрай рiдко в кiнцi ХХ ст. Пiдтримувана дефляцiя, коли цiни постiйно падають протягом декiлькох рокiв, як правило, асоцiюсться з перiодами глибокоi депресii.
В економiчнiй науцi розрiзняють iнфляцiю попиту й iнфляцiю витрат. У першому випадку iнфляцiю викликас надлишок грошей, доходiв й попиту, в другому-зростання витрат на виробництво товарiв та послуг.
Iнфляцiя попиту спостерiгасться, коли сукупний попит зростас швидше за виробничий потенцiал економiки, пiдносячи цiни, щоб зрiвноважити пропозицiю i попит. Покупцi конкурують за обмежену пропозицiю товарiв, що призводить до зростання цiн.
Для з’ясування процесу нарощування iнфляцii попиту розглянемо криву сукупноi пропозицii, що мас три вiдрiзки (мал.1.):
P мал.1
АS
3
2
1 AD’
AD
0 Q
Текущая страница: 1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
