|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
страницы:
1
2
3
4
5
Текущая страница: 1
|
|
КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Вінницький торговельно-екномічний інститут
Курсова робота на тему:
“Облік витрат на оплату праці”
ПЛАН
Вступ. Залагльні поняття про витрати виробництва.
Облік витрат на оплату праці.
Види і форми заробітної плати.
Аналітичний облік заробітної плати.
Синтетичний облік зарплати.
Утримання із зарплати.
Відрахування на соціальне страхування і інші внески до бюджету.
Висновки.
Витрати виробництва – це витрати живої і опредметненої праці підприємств (об`єднань) на виробництво й збут продукції. В практиці планування і обліку для характеристики витрат виробництва використовують термін “витрати на виробництво”, на випущену продукцію вони виражаються в її собівартості.
Собівартість продукції підприємств являє частину вартості цієї продукції, що включає споживані кошти, предмети праці, послуги інших організацій і заробітню плату працюючих, виражені в грошовій формі.
В умовах удосконалення господарювання собівартість продукції є важливішим економічним показником діяльності об`єднань і підприємств. Управління собівартістю підприємців являє собою планомірний процес формування витрат на виробництво, собівартості одиниці продукції, виявлення резервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичного контролю за виконанням завдань по собівартості.
Складовими елементами системи управління собівартості продукції є прогнозування й планування, нормування витрат, облік і калькуляція, економічний аналіз, контроль за формуванням собівартості.
На схемі зображені найважливіші взаємозв`язки елементів в системі управління.
Прогно-зування
Плану-вання
Норму-вання
Облік витрат
Кальку-ляція
Економ.
аналіз
Контроль
Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції є основними і відповідальними ланками облікової роботи.
Перед обліком витрат на вир-во продукції поставлені такі основні завдання:
своєчасне, повне і достовірне відображення в обліці фактичних витрат, пов`язаних з вир-вом і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також невиробничих втрат і робіт; втрат, припустимих на окремих ділянках діяльності підприємства;
контроль за правильним використанням сировини, матеріалів, топлива й енергій, фонду заробітної плати та іншими статтями витрат, за дотриманням встановлених коштів, затрат по обслуговуванню виробництва і управлінню;
обгрунтована калькуляція собівартості продукції, правильне складання звітної калькуляції;
перевірка виконання планів по собівартості і виявленню резервів скорочення витрат;
виявлення результатів по собівартості продукції цехів і інших підрозділів підпр-ва.
Виконання перерахованих задач повинно базуватися на правильній організації бухгалтерського обліку витрат вир-ва. Добре налагоджений облік сприяє усуненню безгосподарності і надлишків у використанні коштів, їх економії. Це забезпечує зростання рентабельності підприємств і організацій.
У плануванні, обліку і калькуляції собівартості продукції застосовуються декілька угрупувань витрат: по місцю їх винекнення (це можливо для організації внутрішньовиробничого госпрозрахунку), по видам продукції (для калькуляції собівартості) і по видам витрат, тобто по статтям і елементам витрат. Останнє угрупування є досить важливим у обліці собівартості продукції.
Під економічним елементом витрат розуміють первинний однородний вид витрат на вир-во продукції, який на вир-ві неможливо розкласти на складові частини. Основними положеннями прийнята єдина і обов`язкова для всіх об`єднань і підприємств номенклатура економічних елементів витрат на вир-во:
Сировина й основні мат-ли (за відрахунок поворотних відходів).
Купівельні вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру.
Допоміжні мат-ли.
Топливо.
Енергія.
Заробітна плата. Основна і додаткова.
Відрахування на соціальне страхування.
Амортизація основних фондів.
Інші витрати.
Заробітна плата являє собою суттєвий елемент собівартості.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» – це винагорода, виражена, як правило, в грошовій формі, або уповноважений їм орган виплачує робітнику за виконану їм роботу.
Витрати на оплату праці складаються із:
Фонду основної заробітної плати.
Фонду додаткової зар.плати.
Інші заохочення та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно встановлених норм (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді ставок (окладів) в відпускних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.
Додаткова зар.плата – це винагорода за працю понад встановлену норму, за трудові успіхи й винахідливість та за
Особі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантовані компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них відносяться виплати у формі винагород по наслідкам роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами діючого законодавства або ті, що проводяться понад встановлені затверджені акти норм.
Текущая страница: 1
|
|
|
|
|
 |
Предмет: Экономика
Менеджмент
|
 |
Тема: Облк витрат на оплату прац |
 |
Ключевые слова: проводки, затраты, праці, учет, Бухгалтерский, бухучет, зарплата, Бухгалтерский учет и аудит, Облік, Облік витрат на оплату праці, аудит, витрат, зарплата затраты бухучет проводки, оплату |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
