|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
страницы:
1
2
Текущая страница: 1
|
|
Політична карта світу
Політична карта світу є предметом вивчення політичної географії. Сучасна політична карта - це не застигла «картинка», а результат тривалого процесу, що відбиває розвиток міжнародних відношень на даному етапі історичного розвитку.
Типологія країн
В даний час на політичній карті нараховується приблизно 230 держав і територій, із них 192 - суверенні.
За розмірами території виділяються 7 найбільше великих країн (млн. км2): Росія (17,1), Канада (10,0), КНР (9,6), США (9,4), Бразилія (8,5), Австралія (7,7), Індія (3,3).
За чисельністю населення також можна виділити 7 найбільших держав (млн. чол.): КНР (1227), Індія (943), США (264), Індонезія (200), Бразилія (161), Росія (148), Японія (125).
Організація Об'єднаних Націй (ООН) розділяє всі держави на економічно розвинуті і ті, що розвиваються. При цьому критерієм служить душової показник валового національного продукту (ВНП). ВНП - економічний показник, що виражає сукупну вартість спожитих населенням товарів і послуг, державних закупівель і капіталовкладень за відрахуванням прибутків іноземних компаній. До розвинутих країн відносять приблизно 60 держав. Їх, у свою чергу, можна розділити на такі підгрупи:
а) «Велика сімка» - США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Канада. На них доводиться понад 50% світової промислової і більш є 25% сільськогосподарської продукції. ВНП на душу населення складає в них 15-30 тис. долл. ;
б) менше великі країни - це всі інші європейські країни (крім Кіпру, Естонії, Латвії, Литви і ряду колишніх соціалістичних країн), а також Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль, Туреччина. Їх політична й економічна міць трохи слабше, хоча ВНП на душу населення майже такий же, як і у «Великої сімки»;
в) країни, що входять у Співдружність Незалежних Держав (СНД), а також Естонія, Латвія, Литва і ряд колишніх європейських соціалістичних країн. Ці держави в даний час випробують глибоку економічну кризу, викликану переходом від командно-адміністративної економіки до ринкової. ВНП на душу населення в цих країн набагато нижче – 1-4 тис. долл.
До числа країн, що розвиваються, відносять всі інші держави, у яких проживає більш 75% населення земної кулі. Вони дуже різні, але умовно їх можна розділити на 4 підгрупи:
а) країни средньорозвинутого капіталізму: Аргентина, Бразилія, Венесуела, Мексика, Чилі, Кіпр, Сінгапур, Республіка Корея, Гонконг та ін. - усього біля 12 держав. ВНП на душу населення – 3-20 тис. долл.;
б) країни , що експортують нафту: Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Іран, Бруней та ін. - усього 16 держав, у яких розвиток капіталістичних відношень сполучаться із самими примітивними формами господарювання; завдяки припливу «нафтодолларів» на душу населення тут доводиться б-28 тис. долл.;
в) відстаючі країни - найбільша підгрупа - більш 90 держав, в яких душової показник ВНП – від 500 до 3500 долл.
У цю групу входять такі великі держави, як КНР, Індія, Індонезія, Перу, Малайзія, Єгипет, Гвінея, Мавританія, Фіджі тощо;
г) найменш розвинуті країни, у яких душовий показник ВНП не перевищує 500 долл. До цієї групи ООН відносить 46 держав із населенням ледве більш 400 млн. чол. - Афганістан, Бангладеш, Танзанія, Нігер, Народна Республіка Конго, Ємен, Кенія, Мадагаскар, Мозамбік, Чад, Сомалі, Ефіопія й ін.
Державний лад та державний устрій
Державний лад характеризується двома формами правління - республіканською і монархічною. Зараз у світі нараховується більш ніж 140 республік. При республіканському устрої законодавча влада належить парламенту, а виконавча - уряду. При цьому розрізняють президентську республіку, де президент наділений значною виконавчою і законодавчою владою в рамках конституції, і парламентську республіку, де роль президента набагато менше або його взагалі не існує. Першою особою в таких країнах є прем'єр-міністр.
Монархічна форма правління має менше поширення. Серед монархій найбільше часто зустрічаються конституційні монархії, де законодавчі влада належить парламенту, виконавча – уряду, а влада монарха вкрай обмежена конституцією; монарх - символічна, але особа, що почитається. Його влада передається в спадщину. Таких монархій зараз ледве більш 20, у тому числі 10 - у Європі: Велика Британія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Норвегія, Швеція, Іспанія, Монако, Ліхтенштейн, Данія. Існує декілька абсолютних монархій, де влада монарха також передається в спадщині, до того ж у його руках зосереджена і законодавча і виконавча влада. Це такі країни як Саудівська Аравія, ОАЭ, Оман, Катар, Бруней. Єдиний приклад теократичної монархії, у якій монарх - духовна особа – Ватикан.
Державний устрій характеризується двома формами адміністративно-територіального поділу країн: унітарною та федеративною. В унітарній державі існує єдина конституція, єдина виконавча і законодавча влада. Адміністративно-територіальна одиниця наділена лише незначними виконавчими функціями. Більшість держав - унітарні. Федеративна держава поряд із єдиною конституцією та єдиною законодавчою і виконавчою владою має у своєму складі адміністративно-територіальні одиниці (суб'єкти федерації), що також мають власні законодавчі, виконавчі і судові органи влади, причому функції федеральної і місцевої влади чітко розмежовані конституцією. Зараз у світі 21 федерація, що відбиває як національні (Росія, Індія, Швейцарія, Бельгія, Канада, Нігерія, СРЮ), так і історико-географічні (США, Австрія, Німеччина, Бразилія, Мексика, Венесуела, Канада, Австралія) особливості держав.
Текущая страница: 1
|
|
|
|
|
 |
Предмет: География
|
 |
Тема: политическая ккарта ммира (укр.яз) |
 |
Ключевые слова: ммира, География экономическая география, политическая ккарта ммира (укр.яз), Кириченко, Сергей, политическая, Кириченко Сергей , География, география, ккарта, (укр.яз), экономическая |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
