|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Міністерство освіти України
Державний університет
“Львівська політехніка”
Кафедра ІСМ
КУРСОВА РОБОТА
з предмету “Методи підтримки прийняття рішень”
на тему
“Модель колективного вибору рішень”
Виконала:
студентка гр. ІСМ-5М
Шаховська Наталя
Залікова книга: № 9517007
Перевірив:
доц. Катренко А. В.
Львів – 1999
Кафедра “Інформаційні системи та мережі”
Фах “Інтелектуальні системи прийняття рішень”
Базовий напрямок “Комп’ютерні науки”
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ
з предмету “Методи підтримки прийняття рішень”
студентки гр. ІСМ-5М
Шаховської Наталі
Тема: “Модель колективного вибору рішень”
Завдання: розробити програму для демонстрації роботи одного з методів голосування.
Зміст пояснювальної записки.
1 Змістовна постановка задачі
2 Формальна постановка задачі
3 Математичні методи розв’язку
4 Опис алгоритму
4.1 Визначення переможця Борда
4.2 знаходження оцінки Копленда
4.3 Алгоритм визначення переможця за правилами Борда чи Копленда
5 Опис програми
5.1 Вибір технології програмування
5.2 Структура програми
5.3 Інструкція користувачеві
6 Контрольний приклад
Висновки
Перелік графічного матеріалу.
Кількість малюнків – 5.
Завдання видане: 10.09.99
Завдання видав: доц. Катренко А. В. ______________________
Завдання прийняла: Шаховська Наталя ______________________
Львів – 99 ЗМІСТ
Вступ 4
1 Змістовна постановка задачі 6
2 Формальна постановка задачі 10
3 Математичні методи розв’язку 18
4 Опис алгоритму 23
4.1 Визначення переможця Борда 23
4.2 Знаходження оцінки Копленда 25
4.3 Алгоритм визначення переможця за правилами Борда чи Копленда 28
5 Опис програми 31
5.1 Вибір технології програмування 31
5.2 Структура програми 33
5.3 Інструкція користувачеві 35
6 Контрольний приклад 37
Висновки 39
Список літератури 40
Додатки 41
Програма 41
Результати роботи програми 45
ВСТУП
“Демократія як метод керування використовує результати суспільних рішень громадян на виборах і рішень законодавців у представницьких орга нах”
(Рікер [1982]).
Більшість суспільних розподілених рішень (таких, як податки і суспільні витрати) приймається на основі голосування. Вибори також використовуються для поповнення багатьох суспільних закладів. Тут ми маємо важливі приклади чистих суспільних продуктів (наприклад, усі громадяни даного міста без яких-небудь винятків беруть участь у “споживанні” свого мера), що вибираються на основі голосування і без побічних платежів.
Починаючи з політичної філософії Просвітництва, вибір правил голосування був головною етичною проблемою, пов'язаною з додатками, що далеко йдуть, для функціонування більшості політичних інститутів. Дебати про справедливість різноманітних методів голосування почалися з досліджень де Борда [1781] і Кондорсе [1785]. У 1952 році Ерроу запропонував формальну модель, що протягом трьох десятиліть аналізувалася в численних роботах математичної орієнтації по так званому колективному виборі.
Формально правило голосування вирішує задачу колективного ухвалення рішення, у котрої декілька індивідуальних агентів (виборців) повинні спільно вибрати один із декількох результатів (також званих кандидатами), щодо котрих їхні думки розходяться. Будемо припускати, що кінцева множина N виборців повинна обрати одного кандидата з кінцевої множини А. Для простоти припустимо, що індивідуальні думки (або переваги) не припускають випадків байдужності. Кожна така перевага є довільним лінійним порядком на А.
Правило голосування вибирає кандидата на основі повідомлених порядкових переваг і тільки на основі цих переваг. У цьому істотна відмінність від моделей, у яких гроші й інші продукти дозволяли здійснювати довільно малі компенсації для агентів. Голосування не припускає поступки між двома кандидатами інакше, ніж за рахунок можливого обрання третього кандидата.
Якщо кандидатів тільки два, то звичайне правило голосування більшістю голосів безперечно є найбільш справедливим методом. Цей принцип більшості - вихідний пункт процесу демократичного прийняття рішень. Він був явно сформульований два сторіччя тому, а його основа є набагато більш древньою. Аксіоматична формалізація принципу більшості запропонована Меєм.
Розгляду методів голосування і втіленню у програму одного з них і присвячена дана курсова робота. Буде проведена порівняльна характеристика різних методів голосування, і за допомогою контрольного прикладу продемонстрована робота одного з них.
ЗМІСТОВНА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
Завдання, яке ставиться переді мною у даній курсовій роботі – забезпечити процес виборів, тобто кінцева множина N виборців повинна обрати одного кандидата з кінцевої множини А. Обов’язковою умовою є обрання єдиного кандидата. Для простоти припустимо, що індивідуальні думки (або переваги) не припускають випадків байдужності. Кожна така перевага є довільним лінійним порядом на А (тобто повне транзитивне й асиметричне бінарне відношення). Це припущення не призводить до істотних втрат загальності.
Формально правило голосування вирішує задачу колективного ухвалення рішення, у котрої декілька індивідуальних агентів (виборців) повинні спільно вибрати один із декількох результатів (також званих кандидатами), щодо котрих їхні думки розходяться.
Текущая страница: 1
|
|
|
|
|
 |
Предмет: Экономика
|
 |
Тема: Модель колективного вибору |
 |
Ключевые слова: Борда, вибору, моделирование, відносної, більшості, Правило, правило, Экономико-математическое моделирование, Экономико-математическое, Модель, Модель колективного вибору, голосування, правило голосування Борда Копленда Правило відносної більшості, колективного, Копленда |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
