Лог?чне вчення Ар?стотеля
Критично анал?зуючи в?дкриття з лог?ки свохх попередник?в, Ар?стотель поставив за мету створити таку науку про мислення, яка б грунтувалася на ст?йких об'уктивних принципах ? не допускала свав?лля в процес? м?ркування.
Такими принципами у процес? м?ркування повинн? бути закони : несуперечност?, тотожност? ? виключеного третього. У прац? "Метаф?зика" Ар?стотель дау визначення цих закон?в . Закон несуперечност?: "Неможливо, щоб суперечлив? м?ркування були ?стинними щодо одного ? того самого". Закон виключеного третього : "Р?вним чином не може бути н?чого посередин? м?ж двома суперечливими ( один одному судженнями ), але про одне необх?дно або стверджувати, або заперечувати ". Закон тотожност? :
" Неможливо н?чого мислити, якщо не мислити ( щоразу ) щось одне".
Хоча Ар?стотель ? не формулюу закон достатньох п?дстави, все ж в?н передбачауться як необх?дний принцип його системи. У " Друг?й Анал?тиц? " Ар?стотель пише : " Кожне вчення ? навчання, застосоване на ( деякому ) уже ран?ш наявному знанн? ".
Ц? закони, за задумом Ар?стотеля, повинн? забезпечувати посл?довн?сть, визначен?сть, несуперечлив?сть нашого мислення, ххх в?н поклав в основу своух лог?чнох системи. Заслугою Ар?стотеля у досл?дження ним форм мислення : поняття, судження, умовиводу.
Ар?стотель пишався свохм вченням про силог?зм. У прац? " Про соф?стичн? спростування " в?н пише : " Що стосууться риторики, то про нех сказано багато ? при чому давно, але в?дносно вчення про силог?зм ми не знайшли н?чого, що було б сказане до нас, але ретельне досл?дження цього предмета коштувало нам прац? протягом тривалого часу ".
Слово " силог?зм " означау " л?чити ", " рахувати ". Для Ар?стотеля силог?зм - це висловлювання, в якому при стверджування чого-небудь з нього необх?дно випливау дещо в?дм?нне в?д стверджуваного ? ( саме ) в силу того, що це ? у.
Ар?стотель в?дкрив загальн? правила силог?зму, за якими не будь-яка комб?нац?я двох категоричних суджень дау правильний умовив?д, а лише та, яка в?дпов?дау цим правилам. Враховуючи, що в силог?зм? повинно бути три терм?ни, в?н дав визначення ф?гури категоричного силог?зму ? встановив спец?альн? правила ф?гур. У центр? його уваги були три ф?гури. Четверту в?н вважав менш досконалою, н?ж три перш?, тому спец?ально хх не анал?зував. Вивченням ц?ух ф?гури, хх модус?в займався його учень Теофраст.
Ар?стотел?вське вчення про силог?зм - це перша лог?чна теор?я дедукц?х. Тут в?н використовуу поняття зм?ннох. Це дау йому можлив?сть подати процедуру висновку як формальний процес. Силог?зм у Ар?стотеля складауться з? зм?нних ? лог?чних пост?йних терм?н?в. Зм?нними у букви А, Б, С, як? позначають найб?льший, середн?й ? найменший терм?ни силог?зму. Лог?чними пост?йними у так? в?дношення м?ж терм?нами :
* " бути притаманним кожному "
* " не бути притаманним кожному "
* " бути притаманним деякому "
* " не бути притаманним деякому "
У свохй теор?х силог?зму Ар?стотель досл?джуу, як? в?дношення м?ж терм?нами дають правильн? умовиводи, а як? - н?. Його силог?стика знайшла вияв у такому розд?л? сучаснох формальнох лог?ки, як числення предикат?в. Ретельн?ше досл?дження силог?стики показуу, що Стаг?рит, будуючи свою теор?ю дедукц?х, користувався ? численням висловлювань.
У прац? " Метаф?зика " в?н спец?ально зазначау : " ?з ?стинних засновк?в не можна виводити хибний висновок, ?з хибних же засновк?в можна виводити ?стинний ( висновок ), т?льки не ( видно ) чому ( воно ?стинне ), а ( видно ) лише, що ( воно ?стинне ) ".
Враховуючи те, що для Ар?стотеля силог?зми - це своур?дна ?мпл?кац?я, де антецедентом у кон'юнкц?я засновк?в, а консеквентом - висновок, то наведена вище цитата, по сут?. у означенням ?мпл?кац?х.
Ар?стотель користувався також принципом контрапозиц?х : ( А -- В ) ---- ( В ---- А ) . Св?дченням цього у слова з " Першох Анал?тики " : "Коли два (явища) так в?дносяться одне до одного, що якщо у одне. то необх?дне ? друге, то якщо другого немау, не буде ? першого".
Менше уваги Ар?стотель прид?ляв анал?зу ?ндуктивних умовивод?в. Достеменно науковою в?н вважав лише ?ндукц?ю, яку називав " силог?змом за ?ндукц?ую ".
Значне м?сце в його лог?ц? займау анал?з анал?з лог?чних помилок. Результати цього анал?зу викладен? в " Анал?тиках " ? прац? " Про соф?стичн? спростування ".
Ар?стотель вид?ляу серед лог?чних помилок паралог?зми ? соф?зми. Паралог?зм - це така лог?чна помилка в умовивод?, яка виникау внасл?док ненавмисного порушення правил та закон?в лог?ки. Паралог?зми, за Ар?стотелем, бувають двох вид?в :
* паралог?зми, що залежать в?д мовних порушень;
* паралог?зми, як? виникають незалежно в?д мови ( так зван? " позамовн? " ).
Усього Ар?стотель вид?ляу ш?сть мовних паралог?зм?в ? с?м позамовних. Прикладом мовного паралог?зму у паралог?зм, пов'язаний з явищем омон?м?х. Часто з ним зустр?чаються у випадку з учетвер?нням терм?н?в у силог?зм?. Так, вживаючи ?м'я " собака ", зауважуу Ар?стотель, ми можемо мати на уваз? в одн7.zi$u
Текущая страница: 1
|
